Архив рубрики: Блог

Відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності „Енергія і середовище”

Висловлюю подяку організаторам Всеукраїнського конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності „Енергія і середовище” за запрошення взяти участь у якості члена жюрі. Отримав величезне задоволення спілкуючись с учнями, юними винахідниками та експериментаторами. Вони такі молодці! Всім бажаю творчіх успіхів!

129 лютого – 1 березня 2016 року в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності „Енергія і середовище” під гаслом “Збережемо енергію – збережемо Планету”.

Конкурс проводиться за підтримки міжнародного освітнього проекту SPARE (найбільший міжнародний освітній проект для школярів з питань змін клімату та енергетики) та бізнес структур з метою пошуку й підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до навчально-практичної діяльності з проблем енергоефективності та раціонального використання ресурсів.

Учасниками конкурсу є учні, вихованці загальноосвітніх, професійно-технічних і позашкільних навчальних закладів, які мають досягнення у практичній діяльності в сфері змін клімату, впровадження енергозбереження, використання поновлюваних джерел енергії для місцевих потреб, у підвищенні енергоефективності шкільних будівель.

За рішенням компетентного журі з понад 180 учнівських робіт для участі в фіналі було відібрано 38 кращих робіт.

Переможцями Всеукраїнського конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище» – 2015-2016 н. р. в номінаціях учнівських робіт стали:

Номінація 1. Проект з енергозбереження, енергоефективності або поновлюваних джерел енергії (ПДЕ):

4

І місце

Михайліченко Віталій, учень 8 класу Борщівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тернопільської області, учень Тернопільського обласного відділення Малої академії наук, з роботою: «Проект електрохімічної комірки з електретними електродами». Керівник: Мулярчук Андрій Петрович, викладач технічних дисциплін Тернопільського обласного відділення Малої академії наук .

ІІ місце

Мацюк Надія, учениця 10 класу загальноосвітньої школи № 30 міста Житомира, вихованку Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді, з роботою: «Вторинне використання соляних шахт». Керівник: Шубін Анатолій Григорович, керівник гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності» Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

ІІІ місце

Вербицька Тетяна, учениця 9 класу Чортківського районного комунального закладу «Центр науково-технічної творчості і дозвілля учнівської молоді» Тернопільської області, з роботою: «Конструкція колеса вітрової турбіни». Керівник: Хаба Богдан Михайлович, керівник гуртків Чортківського районного комунального закладу «Центр науково-технічної творчості і дозвілля учнівської молоді» Тернопільської області.

3Номінація 2. Проект «Моє енергетичне рішення»:

І місце

Перепелиця Алла та Швалева Дар’я, учениці 10 класу загальноосвітньої школи № 7 міста Житомира, вихованки гуртка Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді, з роботою: «Здешевлення реклами». Керівник: Шубiн Анатолiй Григорович, керівник гуртків Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді, вчитель фізики загальноосвітньої школи № 30 міста Житомира.

ІІ місце

Якимчук Роман, учень 7 класу Житомирської загальноосвітньої школи № 30, вихованець Житомирського міського центру науково-технічної творчості, з роботою: «Обігрівач для ніг». Керівник: Шубін Анатолій Григорович, вчитель фізики Житомирської загальноосвітньої школи № 30, керівник гуртків Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

ІІІ місце

Бісик Олександра, учениця 10 класу Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 45 Дніпропетровської області, з роботою: «Світлові волокна. Використання нових матеріалів з метою енерговигоди». Керівник: Гриценко Лариса Анатоліївна, вчитель фізики та інформатики, «спеціаліст першої кваліфікаційної категорії» Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 45 Дніпропетровської області.

 

Номінація 3. Інформування суспільства / пропаганда енергоефективності:

І місце

Шиян Олександра та Борідченко Марія, учениці 10 класу Криворізької загальноосвітньої школи I-III ступеня № 123 Дніпропетровської області, з роботою: «Інтерактивна гра для молодших школярів «Я і енергія». Керівник: Шведун Ганна Григорівна, вчитель біології Криворізької загальноосвітньої школи I-III ступеня № 123 Дніпопетровської області.

567

ІІ місце

Чувальська Марина, учениця 11 класу Новотроянівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів-ліцей-дошкільний навчальний заклад» Болградської районної ради Одеської області, з роботою: «Енергозбереження – це дуже важливо». Керівник: Брадарська Марія Михайлівна, педагог-організатор Новотроянівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів-ліцей-дошкільний навчальний заклад» Болградської районної ради Одеської області.

ІІІ місце

Брацюнь Тетяна та Масевська Аліна, учениці 11 класу, Іванців Христина, учениця 7 класу Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27 Тернопільської області, з роботою: «Енергія у нашій школі». Керівник: Мельник Олександра Мирославівна, вчитель географії та економіки Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 27 Тернопільської області.

8Для учасників фіналу в навчально-науковому Аудиторіумі «Клімат-Еко-Енергія Україна» було проведено тренінг: «Енергозбереження починається з кожного з нас» , також тренінг «Еко-мікс – ігрова програма».

Для педагогів проведено тренінг: «Формування еко – свідомості через інтегрування матеріалів навчально-методичного комплексу « Я і Енергія» в навчально-виховний процес».

 

 

 

 

https://nenc.gov.ua/?p=4108#more-4108

Утверждены специальные требования к органам по оценке соответствия

Постановлением от 13 января 2016 № 56 Кабинет Министров Украины утвердил Специальные требования к назначенным органам по оценке соответствия. Основным требованием к органу по оценке соответствия определяется независимость от лица, предоставляющего объект оценки соответствия, и от лица, заинтересованного в нем.

Орган по оценке соответствия не должен быть проектировщиком, изготовителем, импортером, дистрибьютором, монтажником, покупателем, собственником, пользователем или ответственным за обслуживание продукции, которую он оценивает, представителем этих лиц. Такой орган не должен заниматься никакой деятельностью, которая может повлиять на независимость его суждений о деятельности по оценке соответствия. Такое требование, в частности, касается услуг по консультированию.

Также орган по оценке соответствия должен иметь квалифицированный и опытный персонал, описание процедур, в соответствии с которыми проводится оценка соответствия, средства, необходимые для проведения оценки соответствия, а также иметь доступ к необходимому оборудованию или материально-технической базы.

Персонал органа по оценке соответствия должен обеспечить соблюдение требований по конфиденциальности информации.

Постанова КМУ від 13 січня 2016 року № 56 «Про затвердження спеціальних вимог до призначених органів з оцінки відповідності»

Стандарты ISO на эффективное водопользование

На сегодня специалистами Международной организации по стандартизации ISO успешно реализовано несколько десятков тысяч проектов по разработке международных добровольных стандартов на основе консенсуса, которые охватывают почти все области деятельности и секторы экономики. Тем не менее, постоянно меняющиеся реалии заставляют ISO периодически запускать принципиально новые проекты. Одни из самых свежих инициатив касаются стандартизации механизмов эффективного водопользования – международные стандарты ISO для использования очищенных сточных вод при орошении.
В регионах, где не хватает H2O, очищенные сточные воды могут гарантировать выживание целым сообществам, обеспечивая возможность эффективного ведения сельскохозяйственной деятельности. Обработка и повторное использование сточных вод в сельском хозяйстве позволяет не только создать оазис в пустыне – эта технология может повысить урожайность и ускорить рост экономики.
Теперь есть серия стандартов ISO, которые помогают создавать надежные оросительные системы, работающие на очищенных сточных водах. Новые релевантные стандарты ISO могут помочь ключевым игрокам мирового рынка систем ирригации максимизировать эффективность своей продукции и уменьшить любые риски для сельскохозяйственных оросительных систем, связанные с использованием очищенных сточных вод.
Недавно опубликованная серия стандартов включает следующие документы:
  • ISO 16075-1:2015 “Рекомендации по использованию очищенных сточных вод в рамках оросительных систем – Часть 1: Основные принципы реализации проектов по использованию очищенных сточных вод для орошения”;
  • ISO 16075-2:2015 “Рекомендации по использованию очищенных сточных вод в рамках оросительных систем – Часть 2: Разработка проекта”;
  • ISO 16075-3:2015 “Рекомендации по использованию очищенных сточных вод в рамках оросительных систем – Часть 3: Компоненты проекта по использованию очищенных сточных вод для орошения”.
Документы содержат рекомендации по подготовке и реализации рассматриваемых проектов, охватывая рекомендации по материалам, конструкциям и основным компонентам (например, сетям трубопроводов и резервуарам). Стандарты помогают выйти на нужный уровень эффективности и качества воды. Кроме того, в них описаны типы сельскохозяйственных культур, орошение которых может осуществляться с использованием сточных вод.
Подготовкой стандартов из серии ISO 16075 занимались специалисты подкомитета (ПК) 1 “Использования очищенных сточных вод при орошении” при техническом комитете (ТК) 282 “Сорбционная техника” в составе ISO.
Эксперты ПК ожидают, что массовое внедрение новых документов по всему миру позволит снизить уровень использования пресной воды в сельском хозяйстве и высвободить ценный ресурс для других целей.

Стандарт ISO 26000 – основа стратегии устойчивого развития на период до 2030 года

В конце сентября 2015 года на саммите по устойчивому развитию Организации Объединенных Наций мировые лидеры утвердили Повестку устойчивого развития на период до 2030 года. Этот документ, который вступил в силу в январе 2016 года, включает в себя 17 целей устойчивого развития (ЦУР), направленных на искоренение бедности, борьбу с неравенством и несправедливостью, а также противодействие последствиям изменения климата. По сути, новый документ представляет собой набор целей, задач и показателей, которые государства-члены ООН должны будут учитывать при создании своих программ и политических стратегий в течение ближайших 15 лет.
Не последнюю роль в ходе данной деятельности будут играть и различные релевантные стандарты. Одним из таких документов является международный добровольный стандарт на основе консенсуса ISO26000:2010 “Руководство по социальной ответственности”, который охватывает такие темы и вопросы, как обеспечение соблюдения прав человека, защита потребителей и окружающей среды, добросовестная практика трудовых отношений, вовлечение общественности в обсуждение различных проектов, продвижение принципов равных возможностей и не дискриминации.
В тексте ISO 26000 содержатся руководящие принципы, с помощью которых предприятия и организации могут оптимизировать свои бизнес-модели и технологические процессы для повышения социальной ответственности, дополняя другие существующие инструменты и инициативы. Составители документа разъясняют суть социальной ответственности и помогают различным организациям перейти от теории к практике, используя при этом передовой опыт со всего мира.
Следует отметить, что термины “устойчивое развитие” и “социальная ответственность” часто используются как синонимы. Тем не менее, устойчивое развитие относится скорее к экономическим, социальным и экологическим целям общества, в то время, как социальная ответственность относится к ответственности организации перед обществом и окружающей средой. Таким образом, стратегии в области социальной ответственности являются лишь одной из составляющих более глобальных инициатив в области устойчивого развития.
Чтобы оценить полезность использования ISO 26000 в качестве инструмента при выполнении Повестки устойчивого развития на период до 2030 года, профессора Адриана Розенфельд и Адриана Мартинес-Норма из Национального университета Лухан (Аргентина) провели тематическое исследование. Академическая работа предполагала детальное сравнительное изучение ЦУР и целей, которых можно достичь с помощьюISO 26000. Исследователи пришли к выводу о том, что оба документа разделяют общую цель (содействие устойчивому развитию) и касаются экономических, социальных и экологических аспектов устойчивого развития.
Аргентинские исследователи также полагают, что стремление организаций по всему миру выполнить Повестку устойчивого развития на период до 2030 года будет способствовать распространению стандарта ISO 26000. Это обусловлено тем, что ЦУР предоставляют ценные возможности для продвижения человеческого потенциала. Они подтверждают важность свободы, мира и безопасности, права на развитие и права на достаточный уровень жизни (требования к качеству пищи и воды), обеспечения верховенства закона, гендерного равенства, а также расширения прав и возможностей женщин. Этот подход делает ЦУР похожими на стандарт ISO26000, в котором также говорится о необходимости уважительного отношения к правам человека, обеспечению гендерного равенства и так далее.

Как международные стандарты ISO помогают в борьбе с изменением климата

В начале декабря французская столица оказалась в центре внимания климатологов и экологов со всего мира. В эти дни в Париже проходит 21-ая сессия Конференции сторон Рамочной конвенции Организации Объединенных Наций об изменении климата (РКИК ООН), равно как и 11-ая сессия Совещания сторон Киотского протокола (КП). Участниками мероприятий выступают первые лица большинства стран и территорий, целью которых является поиск возможностей для более эффективного взаимодействия в области замедления глобального потепления и связанных с этим негативных эффектов для мировой экономики. Эти переговоры крайне важны и представляют собой важную возможность для выработки глобального соглашения с целью ограничения глобального потепление до целевого уровня, превышающего доиндустриальный на 2ºС.
Деятельность по уменьшению выбросов парниковых газов (ПГ), а также смягчению негативных эффектов изменения климата и адаптации к новым условиям ведут государственные регулирующие органы, компании и организации по стандартизации. Причем роль последних в создании действительно эффективных инструментов для решения проблемы изменения климата сложно переоценить.
Исполняющий обязанности генерального секретаря Международной организации по стандартизации (ISO) Кевин Мак-Кинли отметил, что международные добровольные стандарты на основе консенсуса способны помочь всем заинтересованным сторонам достичь целей в области устойчивого развития. Эти документы описывают инновационные решения для адаптации к изменению климата, а также поощряют превентивные действия.
По словам Мак-Кинли, к настоящему моменту специалисты ISO подготовили и опубликовали без малого 6 сотен экологических добровольных стандартов, связанных в том числе и с мониторингом изменения климата, количественной оценкой выбросов ПГ и распространением положительного опыта в области управления окружающей средой.
В распоряжении ISO имеются самые разнообразные международные стандарты, способные помочь всем заинтересованным сторонам в поиске решения проблемы изменения климата, а также поддержать усилия развитых и развивающихся стран по отношению к смягчению негативных последствий глобального потепления и адаптации к новым условиям.
Отличным примером является семейство стандартов ISO 14064 “Газы парниковые”, которые помогают коммерческим и некоммерческим организациям осуществить количественную оценку выбросов парниковых газов. Не менее важным является документ ISO 14065:2013 “Газы парниковые – Требования по аккредитации или другим формам признания в адрес организаций, занимающихся валидацией и верификацией парниковых газов”. Еще два важных семейства стандартовISO 14001 “Системы экологического менеджмента” и ISO 50001 “Системы энергетического менеджмента” способствуют распространению передового опыта в области рационального природопользования и применения энергетических ресурсов, соответственно.
При этом для достижения значимых результатов все заинтересованные стороны также должны использовать последовательные и сопоставимые методологии по противодействию изменению климата, что позволит осуществлять эффективный и прозрачный обмен сопоставимыми результатами работы в этом направлении. Упростить это должен готовящийся к публикации стандарт ISO 14080 “Руководство – База для обмена передовой практикой, принципам и руководящими указаниями касательно методологий работы с парниковыми газами”. Он поможет всем заинтересованным сторонам вести разработку новых методологий, а также использовать существующие.
Интересно, что для привлечения внимания к своим проектам в области противодействия изменению климата ISO совместно с Институтом управления парниковыми газами (Greenhouse Gas Management Institute; GHGMI) организовала собственное мероприятие по климатической нейтральности и устойчивости параллельное 21-ой сессии Конференции Сторон РКИК ООН. Целью этого параллельного мероприятия выступает углубление сотрудничества между органами, устанавливающими стандарты, обсуждение пробелов в области стандартизации и информирование заинтересованных сторон.
Заслуживает внимания и тот факт, что организаторы самой 21-ой сессии Конференции Сторон РКИК ООН при подготовке мероприятия использовали стандарт ISO 20121:2012 “Системы менеджмента устойчивости мероприятий – Требования с руководством по использованию”, который определяет требования к системе управления устойчивостью разного рода мероприятий и дает указания для обеспечения соответствия этим требованиям. Этот инструмент охватывает три аспекта устойчивости: экономическую, экологическую и социальную.

Початок режиму вільної торгівлі з ЄС. Які зміни чекають на український бізнес?

З 2016 року розпочнеться нова сторінка торговельних відносин України та Євросоюзу. Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС відкриває для нашої країни один із найбільших ринків у світі, що майже у сто разів перевищує український, до якого входить двадцять вісім країн та близько півмільярда споживачів.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – це широкомасштабна за змістом торговельна угода, предмет якої виходить далеко за межі лібералізації тарифів. Угода про асоціацію – це насамперед “дорожня карта” для переходу функціонування української економіки на нові стандарти.
Найважливіша зміна, що чекає на Україну з 1 січня 2016 року – це початок виконання Україною зобов’язань, які передбачені Додатками до Угоди про асоціацію.
Варто наголосити, що Угода передбачає чіткі строки, в рамках яких Україна повинна запроваджувати необхідні законодавчі та інституційні зміни, хід та ефективність яких прискіпливо моніторитимуть ЄС та міжнародні донори.
На відміну від режиму торгівлі з Росією, коли кожен новий день може принести нову необґрунтовану заборону, правила торгівлі з ЄС є прогнозованими, а процес гармонізації та адаптації до європейських стандартів відбувається поступово. Проте, як показує досвід, якщо визначити ставку ввізного мита на той чи інший товар не складно, то розібратись та виконати усі вимоги щодо дотримання технічних стандартів чи санітарних і фітосанітарних норм ЄС – завдання не з легких.
Тому далі ми зупинимось більш детально на особливостях нетарифного регулювання.
Status quo у торгівлі з ЄС
До 31 грудня 2015 року до товарів походженням з України застосовується Автономний преференційний торговий режим.
За основу введення преференцій взято домовленості щодо лібералізації доступу до ринку ЄС в рамках Угоди про асоціацію. Зокрема, ввізні мита для експорту товарів на ринок ЄС скасовано на рівні, що передбачений для першого року після запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
На даному етапі Євросоюз скасував ввізні мита на 94,7% українських промислових та 83,4% сільськогосподарських товарів. Ще 36 позицій агропродукції може експортуватися до ЄС без сплати ввізних мит у рамках тарифної квоти. Імпорт товарів понад встановлену тарифну квоту обкладається митом у звичайному порядку (за базовою ставкою).
Так, на сьогодні повністю вибрані квоти щодо такої продукції, як м’ясо птиці, виноградний і яблучний сік, оброблені томати, мед, а також кукурудза і кукурудзяне борошно, пшениця і пшеничне борошно, ячмінна крупа та борошно. Також практично вибрані квоти на експорт цукру, ячменю та ячмінного борошна, вівса, солоду та пшеничної клейковини.
Крім того, до кінця цього року Україна залишається бенефіціаром режиму Генеральної системи преференцій (ГСП), що передбачає зниження імпортних мит для певних категорій товарів.
Залежно від рівня митних ставок, експортери можуть обирати режим, що є більш вигідним для них в кожному конкретному випадку.
При цьому в рамках експорту обох преференційних режимів товари повинні відповідати правилам походження (тобто бути виробленими або достатньо переробленими на території України).
Документальним підтвердженням походження товарів в рамках Автономного преференційного торговельного режиму є Сертифікат перевезення EUR.1, в рамках ГСП – Сертифікат форми А, що на даному етапі видаються Торгово-промисловою палатою України.
Особливості тарифного регулювання
Щодо торгівлі з ЄС, то в українському суспільстві немає загального розуміння, що Угода про асоціацію стосується всіх і кожного.
Насамперед створення зони вільної торгівлі торкнеться експортерів української продукції, проте масштабна гармонізація законодавства, технічних регламентів, санітарних та фітосанітарних норм стосуватиметься тих, хто продає продукцію навіть виключно на внутрішньому ринку.
Експорт українських товарів до ЄС: фактично з 1 січня 2016 року ставки ввізних мит для українських товарів залишаться на тому ж рівні, що наразі діють у рамках Автономного преференційного торгового режиму. Тобто на рівні, що передбачений для першого року дії Угоди про асоціацію.
Підтвердженням українського походження товарів й надалі слугуватиме сертифікат EUR.1. Проте відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 1142 від 18 листопада 2014 року сертифікат EUR.1 повинен видаватися митними органами.
Даний наказ набуває чинності з того моменту, що й Угода про асоціацію, але не ранiше дня його опублікування. Тобто з 1 січня 2016 року сертифікат EUR.1 повинні видавати митні органи України.
Відповідно до затвердженого (але ще не чинного) наказу, рішення про видачу сертифікату прийматиметься протягом трьох днів, а підтверджуючі документи надаватимуться при першій поставці.
Статус сільськогосподарських товарів, що експортуються до ЄС в рамках тарифних квот, не зміниться. Проте зважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, розмір деяких квот може бути збільшений. Зокрема, тарифні квоти на таку продукцію, як пшениця, м’ясо птиці та консервовані томати, можуть бути розширені. При цьому варто зазначити, що, наприклад, український мед, яблучний та виноградний соки навіть в рамках наявної квоти залишаються конкурентоспроможними на ринку ЄС. Тому в даному випадку навряд чи можна очікувати змін.
Разом з тим виникають питання із застосуванням положень, які втратили актуальність через відтермінування Угоди про асоціацію.
Так, графік скасування вивізного (експортного мита) – Додаток 1-С до Розділу IV Угоди – був би актуальним, якби набрання чинності Угодою про асоціацію відбулося між 01.01.2013 та 15.05.2014. У Додатку 1-С зазначено, що “у разі, якщо Угода не набуде чинності у визначений термін, таблиця має бути перерахована з метою збереження відносної переваги (у тій самій пропорції) порівняно зі зв’язаною у рамках СОТ ставкою вивізного (експортного) мита, яка визначена для кожного періоду”.
Аналогічна ситуація склалась і з Додатком 1-D (спеціальні заходи для вивізного (експортного) мита).
Тому такі питання вимагають додаткових роз’яснень щодо практичних аспектів їхнього застосування з 1 січня 2016 року.
Експорт європейських товарів до України: Угода про асоціацію передбачає “асиметричне” скасування ввізних мит на користь України.
На відміну від ЄС, український ринок не так швидко відкриває свої двері, оскільки тільки невелика частина тарифних ліній буде лібералізована Україною протягом першого року.
В основному перехідний період для України сягає від трьох до десяти років, а для автомобільного сектора – п’ятнадцять років. Водночас ЄС повинен досягти повної лібералізації тарифів протягом семи років.
Така “асиметрія” дозволить українським підприємствам помірно адаптуватись до нових конкурентних умов.
У тарифному графіку України, що міститься у додатках до Розділу IV Угоди про асоціацію, зазначені базові ставки мит та перехідний період для повної лібералізації.
Візьмемо для прикладу код УКТЗЕД 2009 50 10 00 (сік томатний, що містить цукор). Базова ставка мита становить 10%, перехідний період – три роки. Щоб розрахувати ставку ввізного мита з 1 січня 2016 року, необхідно скористатись наступною формулою:
“базова ставка – (базова ставка / (перехідний період + 1))”, тобто з 1 січня 2016 року ставка ввізного мита за кодом УКТЗЕД 2009 50 10 00 становитиме: “10-10/4 = 7,5%”.
Нетарифні бар’єри у торгівлі з ЄС
Незважаючи на автономні торговельні преференції, експорт українських товарів до країн ЄС впав на третину, до позначки близько 35% від загального експорту. В даному контексті насамперед необхідно звернути увагу на той факт, що протягом останнього періоду загальний обсяг українського експорту також впав на третину.
Незважаючи на тарифну лібералізацію, перешкодою для виходу українських товарів на ринок ЄС залишаються саме нетарифні бар’єри. Мається на увазі різниця у технічних регламентах, стандартах, системах оцінки відповідності, системах контролю якості та безпеки продукції, а також в підходах до функціонування ринку як таких.
Так, якщо говорити про промислову продукцію, то, незважаючи на позитивні кроки на шляху до підписання Угоди АСАА (Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів), українські товари поки не можуть бути сертифіковані в Україні для імпорту в ЄС.
Із продуктами харчування ситуація ще складніша. Тут виробник не просто повинен забезпечити відповідність товару певним вимогам щодо якості та безпечності (як у випадку з промисловою продукцією), а відповідні стандарти мають бути запроваджені на рівні держави.
Так, для імпорту до ЄС товарів тваринного походження держава, а паралельно і відповідне підприємство-експортер, повинні отримати дозвіл на експорт такої продукції. На даному етапі Україна отримала дозвіл на експорт більшості з основних позицій продукції тваринного походження, серед яких: м’ясо птиці, риба, м’ясопродукти, яйця та мед. На завершальному етапі – тривала процедура отримання дозволу на експорт молока та молочних продуктів.
Ще одним нетарифним бар’єром, з яким часто стикаються українські виробники на шляху експорту продукції до ЄС, є адміністрування тарифних квот.
Особливо актуально це для тих товарів, щодо яких необхідно отримувати імпортну ліцензію, що її повинен отримувати не український експортер, а європейський імпортер.
Виявити вимоги у сфері технічного, санітарного та фітосанітарного регулювання до товару можна за допомогою Export Helpdesk – онлайн-сервісу, створеного Європейською комісією для надання безкоштовного доступу до інформації стосовно умов експорту до ЄС.
Варто наголосити, що до заходів нетарифного регулювання також можна віднестиприватні стандарти, що діють незалежно від законодавчого регулювання в ЄС та виступають своєрідною “скринькою Пандори” для експортерів і про які не так часто згадують в Україні.
Наприклад, йдеться про необхідність дотримуватися певних соціально-економічних, екологічних та моральних принципів при виробництві товару, для того, щоб мати доступ до полиць окремих супермаркетів.
Супермаркети, усвідомлюючи обсяги реалізації товарів та їхній вплив на споживчі преференції, формують політику сталого розвитку, що спрямована на заохочення справедливих умов торгівлі на всіх її ланцюжках (“chains of trade”). Наприклад, у ЄС стартував проект Supply Change, який має на меті зробити супермаркети більш свідомими у формуванні цінових політик та умов співпраці із постачальниками з країн, що розвиваються.
Виникнення таких приватних стандартів зумовлене так званою “тиранією споживача”, який прагне купувати продукцію, що була виготовлена із дотриманням трудових стандартів, із нанесенням мінімальної шкоди довкіллю і навіть за умови дотримання прав тварин.
Тому ризик існування таких приватних перепон у доступі на ринок ЄС також має бути врахований українськими експортерами.
Оскаржити відповідні дії на міждержавному рівні важко, оскільки stricto sensu вони не є такими, що запроваджені державною, тому вона не може нести відповідальність за дії приватних осіб.
В цілому 2016 рік не має принести українському бізнесу сюрпризів у режимі торгівлі з ЄС, оскільки в цілому правила гри залишаються незмінними, а законодавчі та інституційні зміни – прогнозованими.
Проте для ефективного функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС український бізнес має бути наділений ефективними інструментами для нарощування свого потенціалу та створення “ланцюгів доданої вартості”.
Необхідно змінювати ментальність та звикати до вміння брати на себе відповідальність, оскільки основний принцип, на якому базується ринок ЄС, – це “менше контролю з боку держави – більше відповідальності з боку гравців на ринку”.

Национальный план действий по энергоэффективности на период до 2020 года

25 ноября 2015 года на заседании Кабинета Министров Украины одобрен проект распоряжения «О Национальном плане действий по энергоэффективности на период до 2020 года».

Национальный план разрабатывался в тесном сотрудничестве с европейскими и отечественными экспертами и учеными. С его принятием, Украина получила возможность ввести европейскую практику планирования и прогнозирования развития энергетики, реализации политики повышения энергоэффективности.
Согласно Плану, предусмотрено достижение в 2020 году национальной индикативной цели по энергосбережению в размере 9% от среднего показателя конечного внутреннего энергопотребления за период в течение 2005-2009 гг., что составляет 6500000 тонн нефтяного эквивалента. Кроме того, Национальный план действий определяет промежуточную цель – в 2017 году сократить энергопотребление в размере 5%.
Достичь этих показателей планируется путем реализации мероприятий в четырех основных секторах конечного потребления энергии. Первый – бытовой сектор, в котором ожидается наибольший эффект. Далее сектор услуг, в который входит энергопотребления бюджетных учреждений, а также в промышленности и транспорте.
Среди основных мероприятий: содействие привлечению инвестиций в термомодернизации жилых зданий и в строительство сооружений с близким к нулевому потреблением энергии; адаптация стандартов топлива и технологий его использования с европейскими; введение сертификации энергетической эффективности зданий, системы энергоаудита и энергоменеджмента. Установление минимальных требований к энергоэффективности зданий и энергопотребляющих продуктов (оборудование), обеспечение функционирования системы энергетической маркировки электрооборудования бытового назначения. Также, обеспечения 100% коммерческого учета потребления газа, тепловой энергии и воды и внедрение счетов об оплате потребленной энергии с информационно-аналитическими данными по динамике объемов потребления энергии и коммунальных услуг и ряд других.
В общем, принятие Национального плана – это последовательное введение Правительством европейских подходов к реализации государственной политики в сфере энергоэффективности.

Справка: принятие Украиной Национального плана действий по энергоэффективности до 2020 года является одним из основных обязательств в рамках имплементации Директивы 2006/32/ЕС по энергетической эффективности конечного использования энергии и энергетических услуг. Имплементация этого документа предусмотрена Соглашением об ассоциации, в рамках реализации Договора об учреждении Энергетического Сообщества.

НАЦИОНАЛЬНЫЙ ПЛАН ДЕЙСТВИЙ

Устойчивый рост биоэнергетики с международным стандартом ISO 13065:2015

ISO 13065Биоэнергетика – это перспективное направление энергетической отрасли, получение энергии из топлива биологического происхождения.
Новый стандарт ISO помогает оценить устойчивость продуктов и процессов, связанных с биоэнергетикой, имеет огромный потенциал в условиях борьбы с изменением климата, содействия энергетической безопасности и способствует устойчивому развитию.
Продукты биоэнергетики производятся из органических веществ, таких как побочные продукты деревообработки и сельскохозяйственных культур, и могут быть использованы для создания транспортного топлива и электроэнергии, а также для отопления или охлаждения. Международное энергетическое агентство (IEA) прогнозирует увеличение спроса на первичную энергию из биомассы до эквивалента 1827000000 тонн нефти или 12 % от общего мирового спроса на первичную энергию к 2030 году. Это в два раза больше объема 1990 года (World Energy Outlook Специальный доклад по энергетике и изменению климата 2015 года).
Новый ISO 13065:2015 Критерии устойчивости в области биоэнергетики дает практическую основу для рассмотрения экологических, социальных и экономических аспектов с целью облегчения оценки и сопоставимости производства биоэнергии и продуктов, цепочек поставок и вариантов применения.
В некоторых странах и регионах на биоэнергетику и биотопливо в следующем десятилетии возлагаются амбициозные задачи, ISO 13065 будет применяться в качестве инструмента для того, чтобы помочь правительствам в выполнении поставленных задач. Это пойдет на пользу и национальным, и международным рынкам ввиду повышения конкурентоспособности биоэнергии, в частности, для производителей из развивающихся стран, и поможет избежать технических барьеров в торговле.
Смягчение последствий изменения климата и повышения безопасности энергоснабжения являются ключевыми факторами для биоэнергетики, в соответствии с новой инициативой проектного комитета (ISO/PC) 248Критерии устойчивости в области биоэнергетики, который и разработал новый стандарт. «Фактически каждая страна, производящая или потребляющая биоэнергию, нуждается в строгих экологических и социальных гарантиях для стабильного производства биоэнергии и биотоплива. ISO 13065 стремится способствовать стабильному производству и использованию биоэнергии, а также позволяет пользователям определять области для непрерывного улучшения».
ISO 13065 обеспечивает согласованный подход по критериям устойчивости, вместо предоставления величины порогового предела. Они могут быть интерпретированы несколькими пользователями по-разному:
  • Компаниями – предоставляя стандартные рамки, что позволяет бизнесу говорить на одном языке при описании вопросов, связанных с устойчивостью;
  • Покупателями – сравнивая информацию относительно устойчивости от поставщиков, с целью определения биоэнергетических процессов и продуктов, отвечающих требованиям;
  • Другим стандартам, инициативам по сертификации и правительственным учреждениям – выступая в качестве источника информации по вопросам устойчивости и очевидного основания для всех участников рынка, чтобы соответствовать требованиям законодательства.
ISO 13065 может применяться для всей цепочки поставок, части цепи поставок или единого процесса в цепочке поставок. Это также относится ко всем формам биоэнергетики независимо от сырья, географического расположения, технологии или конечного использования.
ISO 13065 не заменяет ни национальное законодательство, ни сертификацию систем на устойчивость.

6-Й ЕВРОПЕЙСЬКО-УКРАИНСКИЙ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ДЕНЬ

energy day

5 ноября в гостинице «Премьер Палас», Киев Европейско-украинское энергетическое агентство (ЕУЭА) вместе с Action Global Communications, при поддержке GIZ, их официального юридического партнера Arzinger Law Firm, специальных партнеров Weiss и Vestas, и партнеров ABB Украина и ІC consulenten, проводят 6-й Европейско -украинский Энергетический День.
Это событие является наиболее весомым и влиятельным мероприятием года в области Украинской возобновляемой энергетики и энергетической эффективности. Уже в шестой раз для этого форума разработана всесторонняя и информативная программа, которая будет интересна всем профессионалам в области энергетики от законодателей к девелоперам бизнеса, международных финансовых и неправительственных организаций, доноров и частных предпринимателей, работающих в Украине.
В этом году Европейско-Украинский Энергетический День будет посвящен вопросам энергетической демократии.
20151105_183810

КРУГЛЫЙ СТОЛ «Формирование прозрачных отношений потребителя и поставщика услуг на рынке ЖКХ как основа стабилизации социальной среды города»

Zaporija

22 октября 2015 года в городе Запорожье в Большом зале Запорожского городского совета состоялось заседание круглого стола: «Формирование прозрачных отношений потребителя и поставщика услуг на рынке ЖКХ как основа стабилизации социальной среды города».

Организатором мероприятия выступила Запорожская городская общественная организация «Человек и Общество» в партнерстве с ОС «Экспертная Межотраслевая Ассоциация Украины» (ЭМАУ).
Среди участников Круглого стола были представители всех заинтересованных в формировании и развитии действенных механизмов управления с жилищной сфере сторон, а именно: предприятий жилищно-коммунальной отрасли, поставщиков ЖК услуг, потребителей, органов исполнительной власти, объединений работодателей и профессиональных организаций.
Участникам Круглого стола представителями городской администрации Запорожья был представлен информационно-аналитический доклад о состоянии, проблемах и перспективах развития рынка ЖК услуг города.  «Для оказания качественных и профессиональных услуг должны быть сформированы определенные требования и стандарты», – отметил представитель Запорожской областной государственной администрации Константин Кувайцев.
В своем выступлении Президент ЭМАУ Ольга Максименко представила результаты 1-го этапа проекта «Повышение прозрачности механизма влияния потребителей на поставщиков жилищно-коммунальных услуг», который реализуется ЭМАУ совместно с Киевской городской организацией работодателей в сфере ЖКХ в партнерстве с Фондом им. Ф. Эберта. Результаты исследований и предложения экспертной группы данного проекта, изложенные в публикации «Формирование единых критериев оценки управляющих компаний в сфере жилищно-коммунальных услуг», были позитивно восприняты и одобрены всеми участниками.
IMG_20151022_140022      IMG_20151022_122004
Заместитель председателя «Межотраслевого квалификационного совета по разработке профессиональных стандартов и профессиональных компетенций в сфере предоставления ЖК услуг, благоустройства и услуг рынка недвижимости», директор Сертификационного центра «Стандарт» Сергей  Скалозуб в докладе «Профессиональная подготовка специалистов – базовый фактор формирования института профессиональных управляющих» подчеркнул необходимость определения рынком труда компетенций специалистов профессии «менеджер (управитель)», а также важность установления требований (прозрачных, понятных, открытых) к управителю (управляющей компании).  Актуальным становится вопрос проведения соответствующей оценки/аттестации персонала отрасли и оценки/сертификации Управляющих компаний (поставщиков услуг). Информация о результатах такой оценки должна быть доведена до конечного потребителя  с целью предоставления реальной возможности принятия решения относительно выбора квалифицированного поставщика услуг. Комплекс таких мер становится действенным инструментом влияния потребителя как на поставщика услуг, так и на их качество.
Участниками Круглого стола был предложен проект Резолюции, который поручено доработать совместной рабочей группе, созданной из представителей ЭМАУ и общественной организации «Человек и Общество».

 

IMG_3349  IMG_3359